БУТИРАТ 99% Афипский

"Как я купил бутират и пошел устраиваться на работу директором"

Чуваки, слушайте, у меня тут жиза случилась... Совершенно спонтанно и случайно я оказался в центре самого невероятного приключения! Я должен рассказать вам об этом, все детали, а то просто нереально держать в себе такую историю!

Так вот, сидел я кругом со своими друзьями, а один из них, зовут его Бармен, сказал, что знает, где можно достать закладки. Такие звери, что иксы покажутся сравнительно невинными. Я, конечно, был заинтересован и сразу же кинулся задавать вопросы, откуда, как, сколько? Такой, что после него ты захочешь устроиться на работу директором!"

И вот мы устремились к этой точке, с надеждой на потрясающий клочок удовольствия. Когда мы подошли к продавцу, он выглядел довольно таинственно. Договорились о цене, получили пакетик и пошли иваниться в сторонке. Я смотрел на этот белый порошок и понимал, что это моя жизнь, мой выбор, мой риск.

Пока я размышлял, мои друзья уже достали лайбы и начали бахаться прямо на улице. Я понял, что не могу просто так отстать, и решил присоединиться к этому культу. Засунул стрелку с бутиратом в нос, и все мои проблемы, сомнения, страхи, словно растворились в воздухе. Вот это был настоящий кайф, хлещущий надеждой и безудержным смехом!

Под воздействием бутирата все стало казаться возможным. Я решил, что теперь могу все – даже стать директором! Пришла такая жиза, где у меня были бесконечные возможности, где мечты сбывались в одно мгновение. И вот решение родилось в моей голове – нужно устроиться на работу директором!

Так начался этот безумный путь. Я сначала отправился в поисках вакансий, и в итоге нашел одну гениальную компанию, где искали именно меня. Я написал резюме так, что там словно прячутся тайные послания для будущих коллег. Они просто не могли про меня пройти мимо! И вы знаете что? Я был приглашен на собеседование сразу же!

И когда настал день "Д", я уже был готов. Вякал гречкой, чтобы не заметили, что я все еще на волне. И тут, с наркотиками в крови, я встретился с директором этой прекрасной компании. Более того, меня сразу же назначили на должность директора фирмы - уащот дурной фирмы и я это знаю по-настоящему!

Теперь я, наркоман-комик, был директором! И это была самая безумная, но в то же время нереальная возможность. Я мог реализовывать свои идеи, воплощать в жизнь мечты, и делать все, что хотел.

Но снова начались проблемы... Внутри меня чертила сомнения и страх, что я не осилю такую ответственность. Все эти лайбы и баханье уводили меня в мир иллюзий. Я знал, что это не тот путь, который я должен был выбрать. Бутират - это наркотик, который соблазняет кратковременным счастьем, приносящим лишь опустошение. Бросил закладки, бутират и клочки. Понял, что настоящая жизнь заключается в том, чтобы взять себя в руки и идти вперед – честно, старательно и с самыми честными намерениями.

Сейчас я не директор, но я настоящий комик, который может рассказать вам о своих приключениях. Не забывайте, что счастье и успех находятся в здоровой и чистой жизни, и только так мы можем достичь настоящей гармонии и счастья."

Юрий Никульников, наркоман-комик, рассказывает о своем пути от употребления наркотиков до осознания и изменения своей жизни.

Але, братаны, вам як вам, а мені є що розповісти про свій досвід з наркотиками. Усе почалось звичайно, як у багатьох - з пошуку нових вражень і експериментів. І ось в один прекрасний день мені пощастило придбати справжній заклад бутирки.

Треба сказати, що для мене тоді було новими словами такі поняття, як "герр", "сушняк" і "кура". Та де ж я могла це все дізнатися? Звісно, в бібліотеці! Там у мене в руки потрапили книжки, що вчили про наркотики і їхні наслідки. Так що я належно начиталася перед тим, як купити свою першу закладку.

Бачите, друзі, наркотики - це як двостороння медаль. З одного боку - це кайф, якого не зіпсує ніякий джанки чи кайфолом. Але з іншого - це загроза для здоров'я, яка може перерости в найбільше гірше. Тому треба бути особливо обережними і не допускати зловживань.

Тож, знавши все це, я з радістю знайшла свого "куру". Бо без нього ніяк. Так от, мій курьер був першокласною джангою - завжди приносив все своєчасно і з якісними закладками. І тоді я почала вдоволь кайфоломити.

Так час від часу я зустрічалася з друзями, і ми порівнювали свої закладки. Кому-то були більш сильні, хто-то впав від слабких. Але кожен розумів, що це весь час велика забава і ризик одночасно. Тому ми відчували себе своєрідними героїнарами, які підкоряються закону кайфу.

Але одного разу мені попався сушняк. Подумала, що згорю, бо як виживати без кайфу? Але різні бабки казали, що найкращий лік від сушняку - знайти новий вид наркотиків. І я побачила тут своєчасно ice-o-lator - сорт гашишу.

Але ж в мене жодних зв'язків з коноплею не було. Я знову спробувала відшукати відповідну книжку, але тепер в бібліотеці не було нічого про гашиш. Тоді мені друзі почали допомагати. Вони розповідали свої історії і ділилися знаннями. І ось, я з ваганнями, спробувала новий вид закладки.

Ох, братва, це буві кайфолом! Я відчувала себе ніби у раю. Що я тільки не відчувала тоді - ейфорію, безвагість, глибоку зосередженість. І все це завдяки моєму побаченню в бібліотеці.

Але з часом я зрозуміла, що наркотики - це лише тимчасове щастя, яке може зробити з тебе залежну людину. І деякі з моїх друзів почали потрапляти в справжню клятву героїна. Це було вже надто для мене, якийсь шок. Я добре знала, що такий шлях може лише знищити моє життя.

Тому я вирішила вийти з цього кола. І це було дуже важко. Така жадне бажання повернутися на кайфолом не давало мені спокою. Але хоча і малий, але єдиний вихід з цієї ситуації - змінити своє життя. І я це зробила.

Закидаючи джанки і закладки, я змінила свої звички і друзів. Я почала займатися спортом, пити здорову їжу і займатися чимось корисним. І хоча спочатку було дуже важко, я почуваю себе краще зараз.

Тому, мої друзі, не варто ризикувати своїм життям раді кілька митів задоволення. Є багато інших способів відчути справжнє щастя і радість. Просто треба шукати їх і робити свій вибір мудро.

Так от, як наркоманка, я проїхала цілий шлях від знайомства з наркотиками до врятування від них. І я дуже рада, що це відбулося. Сподіваюся, що моє оповідання допоможе комусь уникнути помилок, які я робила. Бережіть своє здоров'я і своє життя, бо воно єдине у нас є!